Кипрій вузьколистий і його дивовижні властивості

У цієї дивовижної рослини багато імен з різних куточків світу. Тільки українською її називають кипрій, іван-чай, верба-чай, зніт або хаменерій вузьколистий. Англійські назви теж використовують термін «верба-чай». Так, у Канаді кипрій знаний під назвою great willowherb, а у Великобританії – rosebay willowherb. Мешканці північних штатів США взагалі називають кипрій «вогонь-травою» – fireweed. Така кількість назв вочевидь говорить і про велику користь, яку люди отримували від цієї рослини. І справді, в народній медицині та кухні кипрій знаний доволі давно. Є і наукові дані щодо користі від споживання кипрію у вигляді відварів та екстрактів – однак, про все по черзі.

Наукова назва цієї багаторічної трав’янистої рослини – Epilobium angustifolium. Кипрій виростає досить високим, до двох метрів, має прямі стебла. Листки мають форму ланцету, із зубчиками на краях, темно-зеленого завдяки великій кількості хлорофілу кольору зверху, і блідо-зеленого знизу. Рожево-пурпурові квітки кипрію утворюють суцвіття-китиці довжиною до 15 см. Інша назва рослини – зніт – походить від українського «знітитись», адже квіточки його на ніч опускаються, вберігаючи пилок від намокання у росі. А от слово «кипрій» походить від російського селища Копоріє неподалік Санкт-Петербурга, де у XIX сторіччі з нього виробляли чай, продаючи під виглядом китайського. Так його і називатимемо.

В медицині використовується ця рослина доволі давно. Керуючись принципами поділу Авіценни, арабські середньовічні медичні джерела визначають кипрій як «холодну натуру», тобто, засіб при «гарячих» хворобах – таких, що супроводжуються гарячкою і запаленням.

В Центральній Азії гарячий відвар листя кипрію і сьогодні вживають при захворюваннях шлунку, а також в якості протисудомного. Настоянки квітів використовуються для лікування захворювань ротової порожнини. Використовують у їжу – наприклад, печуть з муки з висушеного коріння хліб.

Поважає кипрій і українська народна медицина – як заспокійливий засіб, а також при проблемах з травленням, зокрема, для лікування проносів. Перетерту на порох траву кипрію застосовували навіть у військово-польовій медицині козацьких часів – посипали нею рани і обморожені місця – а також у акушерській справі як кровоспинний засіб під час пологів.

Хімічний склад рослини

Звісно, широке використання дивовижної рослини у народній медицині зацікавило науковців, які знайшли багато потенційно корисних властивостей. Перш за все, подивимось, що ж відомо про склад трави кипрію. Вона містить велику кількість дубильних речовин, тобто полімерізованих фенольних сполук – танінів. Ці речовини мають терпкі властивості, чим і пояснювалась кровоспинна дія рослини.

Також хімічно визначені наступні речовини:

• пектини – натуральні ентеросорбенти, які забезпечують протидіарейну дію листя кипрію;
• флавонові речовини – вони відповідають за широкий спектр властивостей рослини, від кардіопротекторної до секретолітичної та холеретичної;
• тритерпеноїди та тритерпенові кислоти;
• кумарини – природні антикоагулянти;
• аліфатичні кислоти;
• поліненасичені жирні кислоти (арахідонова, лінолева, олеїнова та пальмітинова) – захисники судин від відкладання холестерину.

Листя містить значну кількість вітаміну С, який, що правда, не чинить широко розрекламованої імуностимулюючої дії, але необхідний нашому організму. Є у складі і інші вітаміни – груп B і P, мікроелементи мідь та манган. Як і у будь-яких рослин, хімічний склад різних частин Epilobium angustifolium не є сталим протягом року. Найбідніший він в кінці зими і на початку весни, коли кипрій практично немає сенсу збирати. Найбільшої концентрації флавоноїдів, жирних кислот та інших речовин листя досягає під час цвітіння. В Україні цей період припадає на середину червня.

Фітоліки від усього

Є надійні свідоцтва, що екстракт кипрію чинить антипроліферативну дію щодо деяких типів пухлин – тобто, пригнічує їхнє розростання. Зокрема, це дозволяє використовувати його при лікуванні раку передміхурової залози у чоловіків*. Така специфічна дія пояснюється тим, що компоненти екстракту впливають також на естрогенові рецептори простати**. Перспективними є дослідження китайських вчених щодо його здатності пригнічувати ріст і інших пухлин – за це, як вважається, відповідають флавоноїди, що входять до складу листя кипрію. Звісно, для клінічно значущих результатів необхідний більш концентрований екстракт, ніж такий, що можна отримати шляхом заварювання.

Досліджується і вплив кипрію на перистальтику і моторику шлунку і кишківника. Поки що лише на мишах – проте вже доведена його здатність до зниження моторики ШКТ***. І це може стати в пригоді пацієнтам з синдромом подразненого кишківника, на який, за деякими даними, страждає кожна десята людина у світі. З таким завданням прекрасно справляється і водний екстракт листя кипрію – тобто, заварене у гарячій воді висушене листя.

Дуже цікавою в світлі пандемії коронавірусу SARS-CoV-2 є інгібіторна дія екстракту кипрію на ангіотензинперетворювальний фермент (АПФ 2), що відповідає за регуляцію артеріального тиску. Річ в тім, що саме цей білок вчені вважають «провідником» вірусу всередину клітини. Ймовірно, він є тим «замком», до якого ідеально пасує «ключик» на шипах коронавірусу – і чим менше замків відкриє вірус, тим легшим буде перебіг хвороби. Щоправда, такий зв’язок ще потребує дослідження, а от помірна здатність кипрію знижувати тиск відома вже давно.

Ще одна хороша новина – це антибактеріальні властивості, які кипрій проявляє щодо мікроорганізмів Staphilococcus aureus, тобто золотистого стафілокока. Цей мікроорганізм є збудником широкого кола захворювань в усіх куточках організму – запальних процесів у сечовивідних шляхах, шкірі і легенях.

Проявляє активність він і щодо Pseudomonas aeruginosa, синьогнійної палички – грам-негативної бактерії-збудника отитів, артритів, плевритів, сепсису тощо, а також продуценту декількох небезпечних екзотоксинів. Ми, звісно, не стверджуємо, що водний екстракт кипрію здатен повноцінно замінити антибіотики – проте, допомогти організму у боротьбі з інфекційними хворобами – цілком****. А муколітичні властивості рослини допоможуть легеням скоріше позбутись вбитих імунітетом бактерій і клітин.

Наостанок, кипрій також багатий на природні антиоксиданти, себто речовини, що нейтралізують вільні радикали. Останні утворюються внаслідок багатьох факторів, передусім, іонізуючого випромінювання, і здатні пошкоджувати ДНК клітин нашого організму. Ефективна їх нейтралізація – важливий фактор профілактики онкологічних захворювань.

Тож навіть сьогодні, на тлі справжньої фармакологічної революції, корисні властивості Epilobium angustifolium все ще цікавлять вчених. А ми просто заваримо і вип’ємо горнятко гарячого і запашного кипрійного чаю!

Посилання:

1. Vitalone A., Bordi F., Baldazzi C., Mazzanti G., Saso L., Tita B. Antiproliferative effect on a prostatic epithelial cell line (PZ-HPV-7) by Epilobium angustifolium L. – Farmaco. 2001, May-Jul., 56(5-7), 483-489.
2. Vitalone A., McColl J., Thome D., Costa L.G., Tita B. Characterization of the effect of Epilobium extracts on human cell proliferation – Pharmacology. 2003, Oct., 69(2), 79-87.
3. Kujawski R., Mrozikiewicz P.M., Bogacz A., Cichocka J., Mikołajczak P.Ł., Czerny B. , Bobkiewicz-Kozłowska T., Grześkowiak E. [Influence of standardized extract of Epilobium angustifolium on estrogen receptor alpha and beta expression in in vivo model] – Ginekologia Pol. 2010, 81(8), 600-605
4. Vitali F., Fonte G., Saija A., Tita B. Inhibition of intestinal motility and secretion by extracts of Epilobium spp. in mice – J. of Ethnopharmacology 2006, 107, 3, 11 Oct., 342–348.
5. Battinelli L., Tita B., Evandri M.G., Mazzanti G. Antimicrobial activity of Epilobium spp. extracts – Farmaco. 2001, May-Jul., 56(5-7), 345-348.